Твір на тему: «Що таке вихованість»

В наш час вихованість людини є дуже і дуже цінною рисою, яку потрібно постійно плекати та весь час розвивати, аби суспільство отримало гідного члена соціуму. Але що ми маємо на увазі під цим словом? Перш за все – це тактовність, яка проявляється буквально у всьому. Наприклад, у вмінні сприймати оточуючих людей такими, якими вони не були б, ввічливо сприймати та спілкуватись, навіть якщо особа не є приємною з точки зору людських якостей персоною. Вихованість допомагає своєму власнику притримати власні емоції в деяких моментах, аби тим самим не дошкулити оточуючим людям та їх почуттям в складних ситуаціях. Інакше кажучи, люди навмисно буде оминати болючі спогади інших людей, не буде намагатись тиснути на їх та пригнічувати різними повчаннями та моралізаторством.

Стриманість – головна зброя вихованої людини. У складних ситуаціях вона знає, як потрібно себе вести. Особисто для мене яскравим взірцем вихованих людей являються мої батьки. Моя мати та батько змалечку навчили мене контролювати власні емоції, почуття та слова, аби раптом не наробити своїми діями дурниць. Вони завжди спокійні та добрі. Простими словами можуть у зародку загасити полум’я конфлікту, що має розгорітись. Щоб в житті не трапилося, вони неодмінно сприймають все надзвичайно легко, із гумором.

Вміння пробачати, ґречність, казати слова співчуття та жалю тоді, коли це потрібно. По-справжньому вихована людина знає ввічливі, тактовні, м’які слова, якими за такої нагоди завжди можна підняти настрій тому, хто сумує. Окрім того, взявши їх на озброєння, в конфліктних ситуаціях можна нівелювати, нейтралізувати грубі, образливі та злі слова.

Дівчина з твору «Людина», що вийшла з-під пера української письменниці Ольги Кобилянської, особисто для мене є ще одним яскравим прикладом вихованою та дуже інтелігентної особистості. Головна героїня твору Олена є по-справжньому людиною з великої літери. Вона тяжіє до культури, прагне постійно розвиватися та здобувати нові знання, є духовно розвиненою особистістю, знає як себе вести в суспільстві. Але, на жаль, все це не є принадами її рідних. Навіть старші од неї родичі не можуть похизуватися добрим вихованням. Це – приклад того, що не завжди вихованість приходить разом із віком. Як кажуть мудрі, обізнані люди, її потрібно берегти та плекати змалку. Вихована людина завжди й всюди впевнена в свої силах.