Твір на тему: «Що означає для людини свобода»Михайло Петренко, вірш «Дивлюсь я на небо»: Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! З давніх часів для людини однією з стійких асоціацій свободи є вільний політ птаха. Але що насправді можна називати свободою? Якою її уявляють? Чому саме вона є однією з головних цінностей? Чи насправді свобода потрібна геть усім нам? Під час пошуку відповідей на ці та інші питання, я зрозумів, що свобода має дуже багато виявів та різновидів. Наприклад, свобода пересування, свобода думок і поглядів, свобода дій, свобода вибору тощо. Уявлення кожної людини відносно свободи, перш за все, залежить від того, який тип свобода їй потрібен. Для українського народу в його історії безперечно чільне місце займає боротьба за незалежність та свободу. Роки страждань та ріки пролитої крові – все це віддали наші пращури за право мирно жити та працювати на своїй власній землі, за право спілкуватись своєю рідною мовою. В світі літератури теж було не все спокійно і гладко. Взяти хоча б великого Кобзаря – за творчість Тараса Шевченка вислали за межі Батьківщини, а його твори заборонялися цензорами. Але навіть через багато років в його віршах можна побачити, якими гіркими були страждання українського народу. Наразі Україна є офіційно суверенною державою, що самостійно приймає рішення всередині країни. Але, приймаючи до уваги різноманітні події, які ми, на жаль, маємо змогу безпосередньо спостерігати, дуже важко відповісти що ж таке насправді свобода, і чи є вільними ми взагалі. Чи можна казати про свободу, якщо найнезахищені верстви населення, як то діти війни, ветерани та просто особи похилого віку часто не мають достатньо коштів аби придбати потрібні продукти харчування? Чи доцільно казати про свободу, якщо за найменшої нагоди люди запросто можуть завдати шкоди одне одному? Чи вільні ми, якщо великі підприємства без особливих пояснень закриваються їх заможними власниками, і тисячі родин залишаються без грошей? З огляду на вище сказане дуже часто хочеться закрити очі, а коли їх розплющиш, то бажати, аби цих жахіть повсякденності більше ніколи не можна було спостерігати навкруги себе. І саме ось тут я починаю розуміти, що далеко не всім потрібна ця сама свобода. Вона не потрібна тим, хто не звик приймати відповідальні рішення і не вміє власноруч розпоряджатися своїм життям. |