Твір у публіцистичному стилі на тему: «Шануйте матерів своїх»

Сообщество

Твір на тему: «Шануйте матерів своїх»

Дитячі роки – це яскраві, незабутні спогади та відчуття, які ми пам’ятаємо все своє життя. Які б проблеми та негаразди не траплялись на нашому життєвому шляху, при згадуванні свого безтурботного дитинства на нашому обличчі з’являється щира посмішка. Мама – найголовніша дієва персона цих літ, саме з нею пов’язані всі наші найтепліші спогади.

Кожного ранку саме мама будила нас своїм ніжним та одночасно бадьорим дотиком, аби ми йшли вмиватися, снідати перед дитсадком чи школою. Це щирий погляд та турботливі слова. Це завжди радість, коли на заняттях ти отримав хорошу оцінку чи можеш похизуватися якимось здобутками – перш за все ми спішимо додому, аби свою радістю поділитися із мамою. Це завжди смачна їжа, смачніше від якої більше ніде в цілому світі не знайдеш. Хоча, звичайно, що сама страва – це лише один із проявів турботи та доброти матусі.

Навіть коли вона з якихось причин не в гуморі, вона сварить нас чи карає за якийсь проступок, потрібно її шанувати. Нерідко можна зустріти матусь, які без зайвих слів всіма своїми діями демонструють свою беззаперечну любов та турботу до дітей. Їй не потрібно казати довжелезні слова та речення, аби наглядно продемонструвати свої теплі почуття. Достатньо зварити кашу чи спекти пиріжки із яблуками, придбати своїй доньці чи сину іграшку, яку дитина так хотіла так мати тощо.

Шана до матерів – надважлива риса, адже, на жаль, не кожна дитина має змогу порадіти своїй матусі. Деякі з дітей змалку не знають, що таке материнська турбота та любов, а деякі батьки чомусь байдуже ставляться до своїх нащадків, зовсім не цікавлячись їх життям та не переймаючись процесом їх виховання.

Для мене мама – це беззаперечний центр мого Всесвіту. Всі мої думки та дії пов’язані із нею. Я палко люблю та поважаю свою матусю, адже я хочу її лише радувати своїми вчинками та здобутками. Я не хочу, щоби вона хоча б на мить засумувала через мене, адже стільки сил та часу вона витратила на те, щоби я виріс справжньою людиною, гідним членом суспільства.

Щоденна ввічливість, старанне навчання, участь у різноманітних конкурсах та змаганнях – все це я роблю, аби моя мама мною пишалася. Я завжди намагаюсь їй допомогти в хатніх справах, аби вона занадто не перенапружувалася. Мені на душі стає тепло й затишно, кола вона посміхається. І я знаю, що мої теплі почуття та шані – це взаємні почуття. Де б я не був і з ким би не спілкувався, напевно знаю, мама завжди мене рада бачити та завжди чекає вдома.
Уважаемые пользователи сайта 12 баллов! Осставляя коментарий, положительный или отрицательный, придерживайтесь простых норм приличия. Оскорбление и угрозы в адрес посетителей сайта, ненормативная лексика, унижающая человеческое достоинство - без придупреждения удаляются!