Твір на тему: «Українська література»

Українська література – дуже вагома складова історії та культури нашого народу, яка втілила в собі усі багатовікові надії та прагнення нашої нації. Нам на поміч у цій справі завжди приходили поети і письменники – справжні борці палкого слова, які намагалися висвітлити та втілити у життя проблеми людської особистості у своїх творах. Найкращі представники української нації намагалися зобразити всю багатоманітність нашого народу та культури, яка формувала його світогляд на протязі багатьох сторіч. Літературні українські традиції сягають своїм корінням часів Київської Русі та фольклорних язичницьких вірувань. Досить згадати таку визначну літературну пам’ятку як «Слово про похід Ігорів», яка й досі знаходиться серед найдавніших літературних творів світу.

Література є відображенням справжнього життя народу та водночас постає справжнім натхненням для його майбутніх звитяг. Коли спочатку виникла проблема запису та періодизації історії – виникли літописи, а потім на зміну їм, за бурхливого розвитку релігії, прийшла полемічна література. Таким чином, митці завжди знаходили можливості для опису реального життя та процесів, що його супроводжували.

Українська література виступає самобутнім та унікальним матеріалом і, водночас, являє собою частину світового літературного надбання та процесу. Ця многогранність досягається тим, що український літературний процес був нерозривним із загальноєвропейськими та світовими тенденціями і найкращі гуманістичні ідеї завжди проникали на терена України. Творчість українського кобзаря Тараса Григоровича Шевченка нині шанується у всьому світі, як невимовний приклад любові до людини та до рідної Батьківщини. Його творчість є яскравим прикладом напряму романтизму, що в той час панував на теренах Європи.

Окремим прикладом літературної української думки постають «Лісова пісня» Лесі Українки та «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського. Особисто мені до вподоби українська поезія двадцятого століття, на кшталт Є.Маланюка, О.Олеся, М.Рильського. Поети-мрійники, що були змушені з політичних причин залишити нашу країну, створили безліч літературних шедеврів світового класу, якими захоплюються і нині наші сучасники. Навіть у тяжкі часи, коли українське слово заборонялося, а думка була під невпинним наглядом державних представників, українське слово не спинялося і приносило плоди радості та щастя всім цінителям української літератури.

Я відверто не можу зрозуміти людей, які принижують гідність української літератури і навряд чи зрозумію мотиви, через які вони це роблять, адже українська література містить все, що необхідно для заглиблення в неї довгими та зворушливими хвилинами. Це неосяжний скарб, який гартувався впродовж століть та збирався людьми не байдужими до долі нашої країни. Однак, визнаю, що не всі кращі твори потрапляють до шкільної програми, тож треба читати та намагатися пізнати більше, ніж тобі пропонують. Будь-що, добрі знання з літератури роблять із людини досвідчену особистість.