Твір на тему: «Чи можна когось або щось любити до безтями?»

Як відомо, одержимість та фанатизм не доводили до добра ще ні одну людину. Натомість ти ризикуєш отримати купу проблем та розладів психічного характеру, або взагалі повну втрату контролю.

Любов є одним із найсвітліших почуттів, яке призводить до відчуття цілковитого щастя та радості, яке не перестає гріти душу. Заради любові людська істота дійсно спроможна робити великі вчинки.

Справжня мати, яка любить своє дитя, зробить для нього все, навіть ціною власного життя, як ми бачимо це у творі Тараса Шевченка «Наймичка», де героїня твору Ганна лише перед смертю змогла розповісти власному синові, що вона є його рідна мати, яка підкинула його до заможної родини, задля спасіння від власної загибелі.

Справжній патріот віддасть життя за Вітчизну, як це тисячі разів робили радянські солдати на полях Другої світової війни. Задля перемоги вони зносили біль і холод, витримували тяжкі поранення та смерть друзів. Героїчні надбання цих доблесних воїнів стали яскравим прикладом мужності та самопожертви у хвилини смерті.

У славетній п’єсі Вільяма Шекспіра «Ромео та Джульєтта», молоді закохані, незважаючи ні на що, йдуть на божевільний крок заради власного кохання та бажання бути навіки разом, не жаліючи власного життя.

Деякі люди здатні навіть вбити заради пристрасті до якоїсь особи, або речі, не зупиняючись при цьому ні перед чим. Подібні прояви стають реальним прикладом неадекватності та неспроможності оцінити власні дії. Є і приклади таких, які через сліпу відданість до ідеї здатні вбити свою рідну матір, як от герой оповідання «Я.Романтика» Миколи Хвильового.

Як бачимо, не у всіх цих випадках людьми керує любов. Багато хто плутає це світле відчуття із дикою пристрастю і бажанням володіти, які знищують все і всіх, хто заважає їм домогтися цього. Бажання помсти, розплати чи покарання формують понівечений силует людської гідності, який не дає змоги людині більше називатися розумною істотою. Однак, фанатизм та любов – не сумісні речі, так як перший завжди руйнує, а друга – лікує. Я вважаю, що кохання – це чисте та відверте бажання добра та благодаті для іншої людини, які поєднуються в прагненні зробити цю особу щасливішою. Але для цього іноді треба відсторонитися, почути і побачити зі сторони людину, задля якої ви прагнете змінити життя. Багато батьків сильно опікується своїми дітьми, дивуючись потім, з чого це вони стають такими розбещеними у дорослому житті.

Тож, я вважаю, що любити без тями може лише той, хто не бажає кращого своїй близькій людині і, втрачаючи голову, стає загрозою для її щасливого існування. Я думаю, що любити – це, в першу чергу, опікуватися та перейматися іншою, не байдужою тобі особою, що в свою чергу значить бути при тямі.

Любов – прекрасне почуття, яке дарує нам легкість та ніжність зсередини і на питання, чи можна її приборкати, я би відповів, що в цьому не має ніякої потреби.